Рейстаг - улюблене місце туристів

Рейхстаг – будівля німецького парламенту в Берліні; тут з 1894 по 1933 проходили засідання однойменного державного інституту. У 1999 році будівлю перейменовано в Бундестаг. Сьогодні це місце є однією з головних берлінських пам’яток, побачити яку щорічно приїжджають мільйони туристів. В першу чергу воно приваблює своїм непростим і багатим минулим, яке невіддільне від історії Німеччини, а також подій Другої Світової війни.

Сьогодні всередині і зовні в деяких місцях збережені написи російських солдатів на закопчених стінах, сліди від куль. Ці фрагменти справляють сильне враження, кидаючись в очі на тлі ідеально відреставрованих поверхонь. Необхідно сказати, що для німців символізм Рейхстагу в чому наповнений сумом, пам’яттю про кровопролитну і безглуздій війні, яка не повинна повторитися ніколи. Але також це і образ нової європейської країни з розвиненою економікою, свободами і демократичним устроєм.

Чудова споруда в стилі високого італійського Відродження була втілена згідно з проектом архітектора з Франкфурта Пауля Валлота. Перший камінь Рейхстагу був закладений власноруч кайзером Вільгельмом I в 1884 році. Капітальні роботи не починалися ще дуже довго, оскільки дана територія перебувала в приватному володінні дипломата Дюка Радзинського, який до кінця своїх днів не давав дозволу на будівництво.

Однак його син і спадкоємець все ж підписав дозвільні папери, так що через десять років після закладки першого каменя зведення будівлі парламенту завершилося. Хоча архітектор намагався зробити Рейхстаг величним, відповідним духу кайзерівської імперії, Вільгельму II, який брав роботи замість покійного попередника, результат зовсім не сподобався. Проте, парламент переніс сюди свої засідання.

Полум’я робочих протестів, що розгорівся на початку XX століття, дісталося і Німеччині. Саме з одного з балконів Рейхстагу була оголошена демократична республіка. Сама будівля, не без шкоди для нього, було зайнято революціонерами.

У 1933 році в Рейхстазі стався найсильніший пожежа. Гітлер, вже прийшов до влади, звинуватив в цьому інциденті представників комуністичного руху. Багато істориків вважають, що підпалив був підлаштований соціал-демократами заради зміцнення своїх позицій.

До 1945 року від будівлі залишилися одні руїни в результаті бомбардувань радянської авіації. Як символ гітлерівської Німеччини споруда стала головною військовою мішенню столиці. Тільки майже через 10 років після закінчення війни уряд країни винесло на порядок денний питання про реконструкцію Рейхстагу. Решта руїни були підірвані, але окремі їх частини все ж збереглися. Вже через пару років почалося повне перестроювання пам’ятника історії.

До 1972 року архітектор Пауль Баумгартен зміг звести Рейхстаг заново. Він відрізнявся від початкового проекту, але все ж зберіг деякі риси стилю Відродження. До 1992 року тут розміщувався інститут історії. В цьому ж році британський архітектор Норман Фостер звів грандіозний скляний купол в центрі даху. До 1999 року Рейхстаг знову став урядовою будівлею.

Головною прикрасою Рейхстагу стала чудова півсфера зі скла і металу. Початковий проект реконструкції припускав просту плоский дах, однак це сильно зіпсувало б красу будови, звело б нанівець його велич. Тому архітектор Норман Форстер, відомий і іншими масштабними проектами в Європі, звів дійсно грандіозний купол.

Тут обладнана велика оглядовий майданчик, на яку можна піднятися на ліфті. Кожен турист отримує можливість насолодитися чудовою панорамою Берліна і з близької відстані розглянути купольний масив. Він створений з міцного скла і спеціальних дзеркал, які пропускають світло. Їх прозорість залежить від зовнішньої освітленості, управляється в автоматичному режимі за допомогою комп’ютера. У центрі купола знаходиться скляна воронка. Вона служить не тільки футуристичний декоративним елементом, але і частиною енергозберігаючої системи будівлі. Взимку це дозволяє здійснювати вентиляцію з мінімальними втратами тепла.

Стіна пам’яті в Рейхстазі не одна. Це фрагменти поверхонь, які збереглися після Другої Світової війни, поцятковані написами радянських солдатів. Стіни ці залишені недоторканими: тут є сліди гару, автографи самої війни, написані підручними матеріалами. Для збереження первозданного вигляду, а також захисту від вандалів, поверхні оброблені гладким склоподібним покриттям. Єдиним нюансом є «цензурування» написів: лайливі послання були заштукатурені під час реставрації.